Головна › МАТЕРIАЛИ › Прес-iнформ › 6

ПРАВОЗАХИСНИКИ ДО БРОВАРЧАН - У ГОСТІ НА МИКОЛАЯ...

("СЛОВО Просвіти" ч.52(220) 24-31 грудня 2003 р.)

Свято Миколая-Чудотворця здавна є найулюбленішим днем для малих і дорослих. Малята знають, що цей святий нагороджує їх подарунками іноді навіть щедріше, ніж Дід Мороз, а головне — майже на два тижні раніше створює новорічний настрій... Кому ж не кортить дізнатися про те, що йому під подушку чи в черевичок покладуть... Миколай, звичайно ж. Хоча вже більш дорослі знають, що це люблячі батьки, дідусі чи бабусі пестять увагою своїх улюбленців. А от ще й таке. Вже багато років в Україні це свято пишно відзначається у дитсадках, школах, де вихователі й учителі прищеплюють дітям любов і повагу до народних традицій.

Саме про такий випадок і кортить розповісти після поїздки до міста Бровари, що на Київщині, де мені разом із представницькою делегацією Міжнародної організації захисту прав людини та журналістами довелося побувати на святкуванні Дня Миколая. Цього дня Віктор Антоненко, на власний подив, тобто несподівано, був відзначений та оголошений членом цієї організації. Мабуть, не випадково, бо місто-супутник Бровари з усіх точок зору не просте. Це одне з тих районних містечок, яке може, за всіма ознаками самодостатності, називатися показовим містом-супутником. А все, звичайно ж, залежить від господаря. Віктор Олександрович Антоненко — всенародно обраний голова, чи, як його називають, мер міста, і є в епіцентрі вражень, бо таки ж гідний чоловік — у помислах, вчинках, діях. Окрема розмова з ним іще буде опублікована у нашому виданні, але на святі Миколая мені вдалося дізнатися про його враження від тих подій, які ми всі разом пережили у приміщенні Броварської школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Пережили ми, дорослі, яким передалося все те, що вирувало в залі... А там відбулося дивовижне свято за участю самодіяльних артистів-школярів та професійних місцевих акторів, які всі разом прославляли Миколая і його справи піснями та словами з безцінної касетки, яку минулого року випустило ВУТ "Просвіта". І зазвучав у цій залі голосами дітей, що брали участь у виставі, просвітянський дух. От зраділи б Дмитро Ломачук та Тетяна Негрій, які творили цю касету! Не думаю, що таким масштабом та якістю святкування може похвалитися кожний голова чи кожне маленьке містечко. Так воно, мабуть, і є, бо саме броварська влада вирізняється своїм глибоким бажанням перетворити своє місто за кращими зразками європейського чи й американського міста-супутника.

Ви спитаєте: до чого тут правозахисники? А все просто: ця організація, яку очолюють небайдужі та патріотичні люди в особі Наталі Іванівни Кривуци (заступника голови цієї організації), просто зрозуміла, що за тими ознаками людяності, що властиві керівникам малих міст, і будуть визначатися інші складові оцінки їхньої діяльності. За словами пані Наталі, її організацію зворушив факт довіри та пропозиція допомогти в організації свята Миколая. І все це здійснилося. Тож навіть у святковий день дуже закортіло детальніше дізнатися про все, що діється у місті, від його господаря. Віктор Олександрович привітно погодився відповісти на всі запитання.

— Пане Вікторе, як давно і яким чином святкується у вашому місті цей день?

— Це свято почало святкуватися у 1996 році. Я тоді був керівником під приємства "Автосервіс". А вже з 2002-го, коли я був обраний на посаду голови, то і я безпосередньо маю причетність до цих подій. Сьогодні це лише початок, перший етап святку вання, бо ще й 20-го грудня ми проводимо масштабну акцію в дитячому будинку "Любисток". Там буде відзначатися це свято ще й з урахуванням нашої ініціативи. Вона полягає в тому, що ми започаткували в минулому році таке — кожна дитина пише про те, що б вона хотіла отримати в подарунок від Миколая-Чудотворця і кожна дитина це отримає.

— Сьогодні Ви вперше проводите це свято разом із членами Міжнародного комітету із захисту прав людини. Як Ви познайомилися з цими людьми? Ваші враження від факту нагородження почесною грамотою та прийому до складу цієї організації?

— Якщо чесно, про все це я дізнався лише зараз. Думаю, що це буде для мене особисто та всіх моїх підлеглих стимулом до кращої праці. Чому звертають увагу на Бровари? Тому, що вирішення соціальних проблем у нас у масштабах Київської області показові. Ми витрачаємо на це значні кошти. Працюємо на майбутнє.

— А ще у мене до Вас особисте прохання та сподівання на позитивне вирішення проблеми. Чому в Броварах виникла ситуація, коли просвітянську книгарню хочуть перенести в інше місце, а там, де вона знаходиться, буде збудовано бювет? Проблеми з водою чи проблема глибша? Думаю, що ця книгарня є духовною криницею бровар-чан і ніякою чистою джерельною водою її не підмінити?

- Знаєте, про те, що на тому місці будують бювет, я почув від Вас і дізнався з листа, але якщо є ця проблема, то вона буде вирішена, звичайно ж, на користь крамниці.

А що стосується будівництва бюветів у місті Бровари, то ми вже побудували два, глибиною 160 метрів. Чиста джерельна вода потрібна також. Ми піклуємося про здоров'я жителів міста і плануємо побудувати ще близько десяти за декілька років.

— Подія, на якій я побувала, мене вразила, перш за все, зацікавленістю у вирішенні людських проблем. І єдине почуття, що привезла з Броварів та від спілкування з членами Міжнародної організації захисту прав людини — це гордість та надія, якій не дають померти герої моєї оповіді про день Чудотворця Миколая. Будьмо! І до наступних зустрічей із людьми з великої літери.

Леся САМІЙЛЕНКО- БЕЗСМЕРТНА



 
Україна,                                                 Тел./факс: +380 44 289-8359
01033, м.Київ                                        E-mail: committee@ukr.net
вул.Володимирська, 93, офіс 9.
Тепловизор Ремонт СТО